Тепер до несподіваного: люди теж можуть використовувати ехолокацію, особливо ті, хто втратив зір. Це навичка, яку розвивають через тренування, видаючи звуки, як-от клацання язиком, і аналізуючи їхнє відлуння. Спостереження фахівців вказують, що мозок адаптується, перерозподіляючи функції, щоб перетворювати звукові сигнали на “картину” оточення. Уявіть людину, яка ходить вулицями Києва чи https://find-someone-to-take-my-c59229.tkzblog.com/36800945/stanford-case-study-analysis-for-dummies